Чорно-біле намисто

Нанижу я намистом день,
а вечір сховаю в кишеню.
Закрию від совісті тінь,
щоб не стала чужою мішенню.

Маску «Щастя» купувати не буду,
бо ж не справжнім стане кіно.
Про аншлаг з сльозами забуду
не цікаве для мене воно.

Чорно-біле намисто,а мрію про біле.
Чорно-біле кіно,а колір знайду.
Завтра буде не чорне,а сіре.
Стане білим,а з ним до Бога прийду.

Другие стихи из категории «Философские стихи»