Пошел Вон!

Заснули на городі хризантеми,
Свої схиливши голови в пітьму,
Їх ніжно вкрив серпневий тихий вечір
І заспівав мелодію сумну.

Вже відцвілося літнє різнобарв’я,
З’явилась в кронах перша жовтизна.
Во ни ж, як зорі, так сліпуче сяють;
П’янять, як келих доброго вина.

Такі безпечні...сильні...таємничі...
Дівочий стан гойдає вітерець,
Такі вразливі й водночас величні,
Чеснотами їх не обкрав Творець!

У кожному вкраїнському подвір’ї
Зустріти можна квітку цю ясну,
Що в сонячнім купається промінні
І ангельську дарує всім красу!

Другие стихи из категории «Лирические стихи»