Дві стихии

Українською ллється, мов пісня,

а по-русски с характером рубит,

тепла ніжність і навіть інтимність

четким слогом мысль приходит.

І до рими лягає рима

Когда нужно проявить характер

Легко жити з душею міма

Ведь для мима весь мир - театр.

Я живу у гармонії з серцем,

Я борюсь за умы и души,

Я у вирі мажорних терцій,

Но и марши мои послушай.

Я не хочу втрачати ілюзій,

Я стремлюсь к совершенству мысли,

Я навчився втрачати друзів,

ведь они "в этом мире как-то слишком зависли"...

Мигочу про мигдаль і вина,

запах пота и крови розливы,

і до рими складаю риму,

хаотично, сумбурно, бризгливо.

Я вдихаю запах лаванди,

Я по полю скачу галопом,

Я втомився від аксельбантів...

Я готов ко Всемирным Потопам...

Другие стихи из категории «Стихи про отечество»