Завітала, якось сваха,
До сватів у гості,
Гарно усіх привітала,
Радіючи дочці.
Гарна стала молодиця,
Золота дитина,
Чорноброва, білолиця,
Та й славна родина.
Свекор бутля вже на стіл,
З комори виносить,
Біля свахи поруч сів,
Та до столу просить.
На столі все до ладу,
Вже й налита чарка,
Сваха яйця достає,
Огірки і шкварка.
Сват горілку підливає,
Сваха жарить сало,
Гарно сваху пригощає,
А свасі все мало.
Кров у жилах, аж кипить,
Серце вилітає,
Чогось зять уже бурчить,
Дочка вже хлипає.
Не виженеш із-за столу,
Начебто родина,
Свасі час уже додому,
Не мала дитина.
Дочка слізно її просить,
Годі вже вам, мамо,
А вона немов той Коцький,
Мало все їй, мало.
Напилася, мов свиня,
А дочка все плаче,
А та мама, мов дурна,
Вже й до неї скаче.
Зять за тещу, за ворота,
Аж земля здригнулась,
Не була б така морока,
Якби схаменулась.
Треба міру завжди мати,
Як би не пилося,
І достойно вийти з хати,
Щоб не відбулося.

Заплутався в почуттях старий дід Онисько,
Вже давно він у літах, смерть напевно близько.
Є в селі дві бабці, мов перепелички,
Але дуже вже у них є погані звички.

Нічого не можна від них приховати,
Може чихнув в хаті, обох будуть знати.
Як зайде до Насті, Мотря губи дує,
Як зайде до Мотрі, Настя вередує.

На поріг не пустить мов вогонь горить,
Від того в Ониська аж душа болить.
Приїхав внук з міста в діда погостити,
Той питає в нього що йому робити.

Онук каже: - дід ти так не журися,
Знайди іншу бабцю й швидко одружися.
Дід опустив очі і сльозу втирає
- Де ту третю взяти тут її не має.

На все село трьох нас онучку лишилось,
Отаке нещастя на мене звалилось.
Онук розсміявся почав діда вчити,
Як для нього краще усе це зробити.

- Шведську сім’ю діду треба тобі мати,
Обох бабок разом будеш ти кохати.
- Може воно в шведів так внучку ведеться,
Та в мене не вийде так, мені здається.

У молоді роки мороки не мав би,
Я й з п’ятьма дівками кохання владнав би,
Зліва хата Мотрі, з права хата Насті,
В кут діда загнали ті любовні страсті.

Хотел я справить день рожденья,
не как обычно - за столом,
и не под ним, что без сомненья,
бывало тоже, но потом.
А просто взять - и вновь родиться,
как в песне, с чистого листа...
Но взяли мы несвежей пиццы,
и повторилось всё как встарь:
сортир, толчок и ягодицы,
и я почти всю ночь дристал...

Для женщины в жизни немногое надо:

Чтоб в сумочке были духи и помада,
Брасматик и тени, чтоб взгляд был разящий,
На пальце в кольце бриллиант настоящий.
Нарядов немного… Зачем задаваться?
Чтоб за год не больше трех раз повторяться.
Чтоб кофе в постель с круасаном хрустящим
Любви как в кино, только чтоб настоящей.
Работать чтоб с часу, ведь утром так спиться,
А в два по домам, чтоб по ходу скупиться.
Ведь шопинг у женщин полезен безмерно
Системе центральной, моментами нервной.
В квартире достаток, под цвет глаз машина…
Но главное умный, достойный мужчина.
Который подарит помаду и тени,
Кольцо с бриллиантом, привстав на колени.
Пригонит машину, обставит квартиру,
В любви фору даст даже Ричарду Гиру.
А если таких еще нету на свете,
То пусть хоть подарит тюльпанов букетик,
А все остальное мужскими руками
Тихонько доделают женщины сами.

О ти, великий із великих!
О витриваліший за мула!
О ти, хоч знаєш ти на скільки
Історія твоя сягула?!
Древніший ти Тутанхамона,
Уївся в пам’ять міліонів,
Ти ручкався із королями, -
Ну, а тепер існуєш з нами.
О ти, могутній із могутніх!
...

Перший курс – нас усі так лякали,
Перший курс – ми нічого не знали,
Перший курс – скрізь усе невідоме,
Перший курс – Мамо! Хочу додому!

Перший раз – не на врок, а на пару,
Перший раз – ми дізнались про ШАРУ,
Перший раз – всі «катають» конспекти.
Перший раз – сором проспаних лекцій.

Перший страх – перед поглядом пильним,
Перший страх – він заходить повільно,
Перший страх – ще й говорить щось гучно,
Перший страх – запитаннями мучить.

Викладач – а не вчитель, відмітьте,
Викладач – ти такий розмаїтий,
Викладач – твій предмет, як шифровка,
Викладач – мозок шпига, мов голка.

Другий курс – все буденно і звично,
Другий курс – йтиме пара ця вічно,
Другий курс – вже комп΄ютер не ворог,
Другий курс – а навчання не морок.

Третій курс – вже дійшло, що дорослі,
Третій курс – та й предмети ж серйозні,
Третій курс – ми треновані йоги
І науку гризем без підмоги.

Та, однак, він відвідує пильно
Наші пари, турбується рідний;
І не втратив надії, як видно
Викладач нас навчить принагідно.

Він контрольними й тестами душить,
А студент, знай, писати їх мусить,
Він в атаку іде самостійними,
Та наш брат не здається – настійливий!

Від початку й до нової сесії
Разом час ми проводимо весело!
Семінари, як гра «ДАЙ-НА-ДАЙ»
За оціночну - відповідай!

Красная рожа пылает пожаром!
Волосы - дыбом! Глазищи, как фары!
Это не триллер на телеэкране...
Это мой милый вернулся из бани!

Українцям без картоплі, як без сала – не прожить!
Не бува її занадто ні уранці, ні в обід,
І вечеря без картоплі – не вечеря – бог зна що!
Рис миршавий китайоський проти бульби «Тьху! Ніщо!»

Ми її їмо на свято, в будній день її їмо
Ми жуєм її з завзяттям! Хай там як! І хай там що!
Заміня вона нам зразу «снікерс», «баунті» і «твікс»
Бо арахіс проти бульби і до пупа не доріс!

Хай «данісімо» гуляє по канавах за селом
Поки з кількою мундьорку ми за дві щоки їмо!
Дві калорії в «тік-таку»: це ж позор який і срам!
А картоплю лиш понюхай – і вдихнеш їх більше ста!

Сенс який пів дня жувати супер-м΄ятний «стіморо́л»,
Імітуючи рогатих ремигаючих коров,
Коли можна тихо сісти і картопельки поїсти,
А не гуми шмат дебелий, очі вирячивши, гризти!

Заграничні викрутаси не для «нашинської» раси!
Ми – фанати картопляні! Заявляємо всім зразу!
Тож, панове, не мудруйте; і картопельку шануйте,
Запашні її принади з насолодою смакуйте!

Покрашу холодильник в желтый цвет,
На стенах нарисую незабудки,
На потолке я выведу РАССВЕТ
И оборву всех телефонов трубки…

Открою окна и впущу весну,
Хотя и говорят, что ещё рано,
Пусть входит в дом - её я очень жду,
Твоих обманов залатает раны…

Лора Лета[/i]

Не нужно время, спотыкаясь, торопить
И календарь настенный рвать на части,
Разгул эмоций - к нервным срывам нить,
Спокойствие - надежней всякой страсти.
Ошибки прошлого, измены и обманы,
Не устранить с пришествием весны,
Не виноваты холодильник или ванна,
Не хочет потолок быть расписным.
Окна открывать не безопасно,
Смертельных вирусов на улице полно,
Не стоит трубки обрывать напрасно,
От стресса лечит только красное вино.
Время года не поможет разобраться
С мужчинами, с финансами, с собой,
Попробуйте терпения набраться,
В романы не кидайтесь с головой.
Откройте лучше для себя другие страны,
А лирику весны пора забыть,
Известно, тот, кто тянется к туманам,
Не знает - быть ему, а может- и не быть?