смешные стихи

agrytsayuk



Захворіла важко у Дмитра дружина
Стогне, гірко плаче, мов мала дитина.
Щось болить у грудях, ще й німіють руки
- За що, скажи любий, я терплю ті муки?

Настав час для мене вже підлікуватись.
Треба швидко Дмитре на курорт збиратись.
Підлікую сонцем там свою хворобу
Повернусь здоровою, коханий, до дому.

Все що краще має в чемодан збирає
Та так гірко плаче, слізоньки втирає.
Швидко сіла в поїзд, в дорогу рушає,
А свекруха все те лиш на вус мотає.

Прибула у Сочі, кругом озирнулась
Тут душа у грудях вмить стрепенулась.
Гріє сонце тіло, вода пестить груди,
Гарні тут мужчини де не глянь є всюди.

Голова йде кругом, серце завмирає,
Що буде те буде, вже один моргає.
Щиро усміхається та в губи цілує,
Мов той сизий голуб до Галі воркує.

Швидко час минає вже пора рушати,
Молодиця стала плакати, ридати.
- Не плач, не журися, буде телеграма,
Пароль у нас буде, що померла мама.

Прибула до дому дума не на місці,
А свекруха в очі зазира невістці.
Довго не велося, є вже телеграма,
«Не гай, Галю часу, померла вже мама».

Невістка хлипає, сльози втирає,
А свекруха ходить на мить не вгаває.
Поїду з тобою, самотню не кину,
Люблю тебе доню, як рідну дитину.

Що Галі робити, голову ламає,
А свекруха речі дорогу збирає.
- Що робить коханий? – в слухавці лунає,
Молодиця лячно з сумом промовляє.

- Якась кара Божа в мене, не свекруха,
Причепилась мовби та осіння муха.
- Не журися мила, нехай собі преться,
Я усе владнаю, все для нас минеться.

Знайшовсь крутий дядько, вуса кучеряві,
Є коханець в Галі, повезло і мамі.
Три дні пролетіли немовби ті птахи.
Вже час і до дому, їдуть бідолахи.

Як зайшли до хати, обидві в скорботі,
А мозок в свекрухи давно вже в роботі.
- Знаєш що, дитино, я хочу сказати
Буду знову, Галю, в дорогу рушати.

Дев’ять днів та сорок, потім роковина,
Не всиджу я дома, туди серцем лину.

А ти лишайся тут, є на те причина,
Гляди своїх діток, кохай мого сина!


VN:F [1.9.22_1171]

sever


Силикон в душе и теле,
И с надрывом глотка!!!
На Руси всегда так пели,
Когда кончалась водка.


VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



На дивані чоловік лежить та читає,
Ну, а жінка в хатніх справах, мов птаха літає.
Дітей ранком розбудила, дала всім їсти,
Нема, як у гору подивитись, не кажучи сісти.

Все до ладу, все як треба лиш хліба немає,
Підійшла до чоловіка тихо промовляє,
- Залиш диван на хвилину, досить вже лежати,
Треба піти в магазин булку хліба взяти.

- Хліб купити, я гадаю, не чоловіча справа,
Може щось ти важливіше б мені загадала?
- Чоловічу хочеш справу? Тут проблем немає!
В одну мить вона халат на диван кидає.

- Чоловічу хочеш справу - приступай до діла.
Чоловік очима кліпа: - Та ти що здуріла?
Бачу жарти ти вже зовсім не вмієш сприймати,
Скільки того, в магазин для мене зганяти.


VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



Залетіла якось пташка в вікно до Семена,
Тут, немовби у кіно розігралась сцена.
- Чоловіче їдуть гості - треба зустрічати,
Та непевно не чужі, їде моя мати.

Треба матінку зустріти, немов генерала,
На мить жінка не вмовкала усе щебетала.
Семен довго міркував потилицю чухав,
З нетерпінням, але все ж дружину дослухав.

- Чи надовго теща їде, що це за новина?
Може моя мама їде навістити сина.
- Що ти, любий, схаменись, що їй тут робити?
Буду голову собі марно морочити.

Куди спати положити і що їсти дати,
Зовсім інше, як моя з’явиться тут мати.
Та усьому ладу дасть і в дворі, і в хаті,
І ти будеш, мов соколик, у неї літати.

Аж тут стукає хтось в двері, Семен відкриває,
Тестя, мов рідного батько, щиро обнімає.
- А де, тату, скажіть мама, чого це не бачу?
Ой напевно зараз з горя я гірко заплачу.

Затримали хатні справи, нехай хазяйнує,
Ну, а донька, що стоїть, чого не частує?
Тут Семен туди сюди забігав по хаті,
Вже й пляшина на столі, почав наливати.

- Вип’ємо за ті хатні справи, не буде їм краю,
На відстані свою тещу щиро поважаю.
Люблю, мовби рідну матір, цього не сховати,
Прошу їй вітання щирі, тату, передати.

Хай клопочеться у справах є кому трудитись,
А ми будемо за неї тут Богу молитись.


VN:F [1.9.22_1171]

BAFreud

И ручьем осенним и унылым
Потечет душа по мостовой...
Моя душа мобильна по природе,
Потекла ручьем по мостовой,
Девушки смеясь по лужам ходят,
Я в канаве встречи жду с тобой.
Не топи свои былые страсти,
Оставь мою надежду на плаву,
Проточная душа - мое несчастье
И жить с такой я точно не смогу.
Впадай в меня бушующим потоком,
Собрав все силы сточных вод.
Не хочу течь струйкой одинокой,
Я омут сумасшедший, а не брод.
Надеюсь, мы сольемся воедино,
Не вижу я возможности иной.
Не найти Гольфстрима половины,
А души наши не разлить водой.


VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk




Каже якось син для тата:
- Ось діждавсь ти батьку свята,
Вирішив я одружитись, настала та днина,
Остогидла та самотність, є вже та єдина.

Яка щиро так кохає, як ніхто до нині
Тепер буду підкорятись лиш своїй дружині.
- Батько голову почухав, стряхнув сивиною,
Хочеш сину – так женися, дай нам лиш спокою.

Мате чує ту розмову і важко зітхає,
- Твоя сину наречена, багатьох кохає.
- Що ти мамо це не правда не така Орися.
- Якщо хочеш, на ній, сину, хоч завтра женися.

Вже весілля відгуляли, не довго велося,
Дитяточко у колисці в молодих знайшлося.
Але син опустив очі, у бік відвертає.
- Що трапилось, любий сину? – Батько питає.

- Знаєш, тату, сталось лихо, клята та година.
Народилась у Орисі, геть чорна дитина.
Проклинаю я той час і ту кляту днину,
Коли віз я на пологи любую дружину.

Десь з’явився чорний кіт, ще й хвостом виляє,
А Орися моя в плач, гірко так ридає,
Пригорнулася до мене слізоньки втирає,
То напевно дитя чорне в нас родитись має.

Чорне дитя, мов та сажа, лячно в руки взяти.
Що для мене, скажи тату, для людей казати?
- Не журися, любий сину, є на те причина,
Це все винна, колись була, клята та скотина.

Коли віз я твою матір в свій час на пологи,
То з’явивсь козел рогатий, став серед дороги.
Щоб козел той не з’явився нам у ту хвилину,
Не носив би роги ти, наш єдиний сину!


VN:F [1.9.22_1171]

inkulinets


Що я люблю? Питання легке.
Даю вам відповідь свою:
Навчання – це для мене пекло,
А відпочинок - я в раю.

Канікули, свята, концерти
Я як морозиво люблю.
Та вчителі на диво вперті –
Ой, згублять доленьку мою.

Болять у учнів рученята,
Втрачають діти швидко зір,
Бояться в школу йти дівчата,
Бо там директор наче звір…

Заїло вже чистописання
І відповіді навмання.
Як би могла я без навчання
Здобути всі свої знання…


VN:F [1.9.22_1171]

Шурочка Мартыненко


Банан бывает желтым и зеленым.
Если гнилой, то может черным быть.

Банан бывает сладким и соленым
(если банан обильно посолить).


VN:F [1.9.22_1171]

RubyDbl


Пусть ветры дуют в спину,
Пусть розы пахнут в нос,
Пусть моноохромные пингвины,
И цвета спелых абрихос - понос.. )))


VN:F [1.9.22_1171]

А у нашому селі всі є...ться,
Як дурні.
Тільки я одна Катруся, та нікому не даюся.
Та от раз мене Антон запросив на самогон.
"Пий, Катруся, то є кава!"
Я послухала, роззява.
Просинаюсь - срака гола, тихо грає радіола.
Мац за сраку - мокра срака,
Мабуть ви....в собака!


VN:F [1.9.22_1171]