«Побачення»

sveta

Містом іду і плачу.
Значить нічого не значу,
Значить - я гра, що набридла,
Значить – я пісня, що стихла,
Значить, все вигадка, пустка.
Тремтить на обличчі мускул.
Я нав’язалася, звикла;
Ти захотів, щоб я зникла.
Значить була я сліпою.
Я отруїлась любов’ю.
Значить – все фальш від початку.
Я поховаю цю згадку.
Так мені й треба. Незряча.
Це все любов, не іначе.
Це все вона! О! Підступна!
Кривдниця! Зрадниця згубна!
Сплутались містом дороги,
Шурхають втомлені ноги,
Плакать втомилась. Розбилась.
Йду і чекаю на милість.
Гордість мою ти бачив,
Знав, хоч люблю - не пробачу.
Знав, що згризатиме мука,
Знав, що убивча розлука.
Зважився. Вирішив. Вдіяв.
Вітаю. Я горда. Ти виграв.