Любимой Надежде

Кристина


Ми будемо
спати
під дощ…
під шепіт
і передзвін
водиці…
під дощ
так сОлодко
спиться…
хай
нам обом
присниться
срібнокрила
зигзиця…

під дощ
зАтишно
спиться
удвох –
з нами
Любов
і Бог…

як добре,
що Всесвіт
крилатий,
мов птах,
і в безмежних
його
світАх
вільних
солодкий наш
сон
спільний
під дощ
говіркИй –
скроня до скроні,
рука до руки,
у головАх
на згИні
залізного бИльця,
бринить,
як осінній дощ
в кришталеві
шибкИ,
срібноголоса
зигзиця –
наш зАтишний
сон
удвох
повік
не скінчИться…

пОсеред
суперЕчок
і прощ
так
сОлодко
спиться
удвох
під дощ…

[left][/center]


VN:F [1.9.22_1171]

Другие стихи из категории «Лирические стихи»