анастасія

Шурочка Мартыненко


Ти полум'я блакитнооке,
гаряча муза справжнього митця
в одних лишаєш опіки глибокі,
а іншим ти розпалюєш серця.
стріляєш поглядом та опускаєш вії.
то чортеня,то янголя.
твоє ім'я бринить,Анастасія.
і розквітає в посмішках земля.


VN:F [1.9.22_1171]

Другие стихи из категории «Лирические стихи»