ІДУ КУДИСЬ ПІД МІСЯЦЕМ»

По Мира, по Чернігову
В густій тіні під липами,
Розлогими, пахучими,
Духмяними, квітучими;
Внизу між по верхівками.
Завулками, задвірками,
Під золотими липами
Розлитися, розсипатись
Зернятами, краплинами,
Сипучими піщинами,
Росинами, дощинами,
Пелюстками, проміннями!
Проспектом, далі – Площею,
Клени вгорі полощуться,
Тріпочуться, хитаються,
Про щось перемовляються.
Зірвати лист запилений,
І витерти, і вимити,
Дивитись, милуватися,
Відкритися, признатися,
Покаятись в байдужості,
В бездумності, в безмужності,
Лишитися, зостатися
В кленовості розтраченій.
По Щорса, знову – липами
На повні груди дихати
Цукровими настоями,
Дурманами солодкими;
Трояндами, жасминами,
Рядами тополиними,
Під цегляними стінами,
Асфальтами нерівними,
Уздовж доріг з машинами,
Підземними пробігами,
Кіосками, вітринами,
Крізь міст знайомий східцями;
Відчути, надивитися,
У всьому цьому скритися,
Украсти клаптик мізерний
Про липи і про місто це.

Другие стихи из категории «Другие стихи»