«РОЗДУМ ПРО ЖИТТЯ»

Через роки стираються тривоги,
Пріоритети змінюють уклад,
Біжать вперед незвідані дороги,
Нема путі для відступу назад.

І те, від чого так душа тремтіла,
Як наче птах від пострілів близьких,
Умить зробилось зовсім неважливим
І загубилось в звивинах доріг.

Юнацька пристрасть серце обпікала
І не давала спати по ночам,
Розсудок ненажерливо з′їдала,
Вклонялася танцюючим вогням.

Та це було колись і неважливим
Тепер здається з п′ядесталу літ,
Хто «милий» був, наразі, вже - «немилий»
І знову вкотре ще поменшав світ.

З′явились діти: їм любов до краплі,
Їм - перша, ледь помітна, сивина,
Ми для дітей завжди на жертви ладні,
Щоб доля в них щасливою була.

Попереду – тривоги і вагання,
Обніжки там, де їх і не чекав,
Попереду із тінями змагання,
Шалений успіх, нищівний провал.

І хочеться устигнути багато,
Хороших, добрих виховать дітей,
Залишити по собі вічний спадок:
Слова, діла на згадку для людей!

Другие стихи из категории «Другие стихи»