Весна

Дідусь з бабусею у парку
Із внуком грали у м’яча;
І – дивина, чи, пак – загадка:
Аж молоділи на очах.
У діда зморщечки на лобі
Свою втрачали глибину;
У баби ямочки на щічках
з’явились, як у давнину.
Їх сміх лунав на рідкість дзвінко,
Вони, неначе дітвора,
Утрьох м’яча ганяли швидко,
Згадалась юності пора…
Пройшов у діда біль у спині,
Забув він хрускіт у ногах;
Дід поряд з внуком, як дитина,
Вогонь майбутнього в очах!
Про головні нестерпні болі
Бабуня зовсім не гада.
Тримає м’ячик у долонях:
Красива, знову молода!
Не лічиться наш вік роками,
Рокам ведуть не зморшки лік,
Допоки серце полум’яне,
І поряд сміх дітей бринить!

Другие стихи из категории «Другие стихи»