Плачуть грози за моїм вікном…

Luxoriant

Плачуть грози за моїм вікном,
Майоріє вогник у гаю.
То овець отара з пастухом
Стопчують стежиночку свою.

Так і ми з тобою все життя,
Ідучи, вертаємось назад.
Заважає нам тяжке буття,
Повне гроз та моря, моря вад.

Чи то так боги все порішили?
Чи то падші души нас цькують?
Не скажу я, чим ми согрішили?
Та на терні квіти не зростуть.