Давно

Приємне сяйво ліхтарів,
Я йду по вулиці - самотній,
Понад усе б чомусь хотів
В кохання ринути безодню!
Не треба сонця і морів!
Не треба, щоб було сьогодні!


Прийди, молю! Нема вже сил
Чекати ніжного полону,
З'явись, кохання з вітру крил,
Пройми бентежним, літнім громом!
Прийди до мене з тих країв,
Звідки не йшло в серця нікому!


Без тебе я себе втрачаю
У світі вічних еволюцій,
А може й серед примх Господніх...
Мені потрібне - це природньо,
Я йду, а в небі зірок сотні,
Втомився рахувати час,
Нехай там що, я буду згодний,
Тільки не кидай більше нас!!!

Другие стихи из категории «Стихи о любви»