Памяти погибшим в «Домодедово».

За хмарами сонце в небі заблукало,
Скажи, Україно, що з тобою стало?
Чому ти марнієш на очах згасаєш?
За що, рідна земле, ти сама не знаєш.

За що твої діти тебе зневажають?
По чужих країнах щастя шукають,
Тебе обікрали, убогою зробили,
А тепер знедолену тебе залишили.

Де щаслива доля твоя заблукала?
Невже марно рідна, земле, ти страждала?
Україно, земле, мій співучий краю,
Перед тобою низенько голову схиляю.

Вклоняюсь низенько чолом до землі,
Пробач, Україно, за муки твої,
За гірку недолю пробач нам рідненька,
Ти ж нам єдина наша ти ненька.

Другие стихи из категории «Стихи про отечество»