Горила

agrytsayuk



В Африку в відрядження поїхав Степан?
Дуже був піднесений емоційний стан,
Як настав додому час вже вирушати?
Став гостинці жінці старанно шукати,

Накупив усякого добра, не скупився?
Аж тут негр як ріп’як до нього вчепився,
Щось булькоче і горилу йому в руки тиче,
А Степан думку гадає що він з нього хоче.

Тай то просить небагато, аби лиш забути,
Як додому його взяти, засміють же люди.
Так подумати, то може усе це на краще,
Видно цей горила справний, не якесь ледаще.

Прибув пізно він до дому, дружини не має,
Стукає сусідці в гості, так щиро благає:
- Я залишу тут горилу, а ти не лякайся,
Будь з ним щира і частіше йому посміхайся.

А на ранок жінка в двері стукає сусідці,
Несе апельсини і банани напхані у сітці.
А та двері відкриває геть уся змарніла,
Ну а гостя не вмовкає, аж бризкає слина.

Як нудьгував її Іван, як кохав до ранку,
Задрімав такій щасливий лише на світанку.
- Я не знаю як кохав тебе чоловік,
Мені ввечері Гаврила в хату приволік.

Я не встигла роздивитись що то за мужчина,
Так кохав мене всю ніч - заніміла спина.
А на ранок, як світало думала побачу,
А воно плиг за вікно, по деревах скаче.

Чим скажи не догодила я тому Гаврилі,
Міг і ще мене кохати , був він ще у силі.


VN:F [1.9.22_1171]