«БЕЛЫЕ БЕРЕЗЫ» 16.12.09

Музика. Про неї важко говорити,
Її потрібно слухати, ловити,
Носити на руках і пригортати,
Леліяти, подібно до дитяти.
Така примхлива. Трепетно кружляє,
Недбалість й посередність оминає,
Як зачарована з легенди фея:
Немає таїнств, сховок перед нею.
Злотить до п΄ят, оголює, ламає,
Наповнює блаженством, забирає
В свої прості, як два на два края,
Де тільки ТИ і музика ТВОЯ.
Вона шляхом вкраїнки Роксолани
З рабині до порадниці султана
Зійшла на трон і коронує нас
Своєю непідкупністю у час,
Коли хтось інший не достоєн знати
Того, що можеш їй ти розказати,
Коли всім байдуже й жагучий біль
Нікому не потрібен, нікому… тільки їй.
Музика – мелодія диха́ння,
Дурману пахощів акацій зра́ння,
Коханих надвечірнього цілунку,
Прощань, розлук, народжень, порятунку.
У музиці – початок джерела,
Не треба слуху, щоб її пізнать.
Для того, щоб її собі відкрить –
Її лиш треба просто полюбить!

Другие стихи из категории «Другие стихи»