Другу.

Любов минула, як хитлива кладка.
Минай її, бо тільки ступиш крок –
Зашарудить у серці давня згадка,
Немов торішній на вербі листок.

І скільки не було б з тобою друзів –
Залишишся безпомічно сама.
І хоч весна бринить, як бджоли в лузі, --
Тебе захопить у полон зима:

…І білий скверик той, і дивні звуки,
І милих вуст солодка ворожба.
І ти йому, як хліб, цілуєш руки:
Моє кохання, і моя журба.

І ти йому цілуєш сиві скроні.
А сніг, як пух, -- не пада, а вита.
Мов лебедів стоптали в небі коні,
Немилосердні, як його літа.

[left][/left]

Другие стихи из категории «Лирические стихи»