Ти любиш танець, в ньому душу розкриваєш,
В ньому проявляєш свій талант,
Рухами чіткими заставляєш
Завмирати у напрузі зал.
Всі тут зачудовано слідкують,
Твої рухи легкі та пружні,
І тебе , і їх вони чарують.
Відчуваєш, ніби ти в вісні.
Кожен танець – то життя прожите,
Кожен танець – то емоцій вир,
Кожен танець – серцем пережитий,
Твоїм тілом переданий їм.
Кожен танець частку забирає
Від безсмертя твоєї душі,
Кожен танець світ навкруг міняє
Також і життя й думки твої.
Танець закінчився. Ти завмерла,
Зал в очікуванні занімів,
Потім оплесками громовими,
На історію, показану тобою відповів.
Але так не може бути вічно
Час з роками забере своє.
Молодість і танці кануть в вічність,
Тільки пам'ять збереже усе…
Але як життя тоді прожити,
Як же вибрати тоді свій шлях,
Щоб і рідними своїми дорожити,
І не зрадити себе ніяк???
Думаю, що розум тут поможе,
Серце істинний укаже путь.
І все те, чого так сильно прагнеш
Зможеш у майбутньому здобуть
29.12.2011 22.31