…у мене тут
Сонце зійшло!
небесне
світило.
сяє все –
біла паморозь
велюном
накрохмаленим,
аж хрумким,
землю
Таїнств Святих
причастила:
освітила,
очистила
і освятила!
…а десь,
на північний захід
од мене,
стоїш
в напівтемряві
біля вікна
символом
каліграфічним,
вирізьбленим
ієрогліфом
обрАзи
і самоти –
ти
ворушиш
в долоні
холодній,
як лід,
надважкі
камінчики,
як згаслі
давно зірки –
білі
космічні
карли-ки,
то
необачні
мої
провини
і
крихтоподібні
гріш-ки…
…а під ліжком
за плінтусом
сіромИшка
так
дрібязково схоже
тоже
точить
зубками
гострими
і дрібними
вИзбирані
потаЄмно
на полиці
в тебе
крихти дрібнІ,
докір
мені,
і трухляві
старі
горіш-ки…