Внучку

agrytsayuk



Душа тріпоче, мов пташина,
Радію, плачу, як дитина.
Ні не дитина давно це знаю,
Я вже бабуся онука маю.

Таке ріднесеньке дитя,
Люба кровиночка моя.
Крихітне зовсім янголятко,
Це сина мого вже дитятко.

Немовби вчора колихала,
До серця щиро пригортала.
Благала щиро завжди в Бога,
Щоб чистою була дорога.

Напевно небо прихилила б,
Та в цьому я була безсила.
Прийшлося багато нам здолати,
На папері біль не передати.

Боліло серце, душа ридала,
За що недоленька спіткала?
Дякувати Богу все минулось,
Для кого з часом вже забулось.

А я благаю все у Бога,
Щоб чистою була дорога.
Якою син мій йде вперед,
Хоч нинішнє життя не мед.

Діждалась свята, я бабуся,
До внука щиро пригорнуся.
Очі, мов блакить небес,
Не треба більше вже чудес.


VN:F [1.9.22_1171]