Холодний вечір вдарив у батіг,
Помчала осінь верхи берегами,
І лебедем крилатим білий сніг
Упав на сходи,вимиті дощами...
В розкішне хутро вбралася рілля,
Вдягли дерева теплі кабатини,
І ще один листок календаря,
Злетів пером тендітним лебединим,
В повітрі легко ніжно затремтів
І повагом прибився до підлоги...
Скільки таких відірваних листків
Мені щоразу падало під ноги!..
Вже стільки днів,що й ліку їм нема,
Злетіло вмить,промчалося невпинно!..
А за вікном заплуталась зима
Поміж крихких сріблястих павутинок...
кабатина-хутряний одяг,обшитий сукном