Тільки-тільки зійде крига й втане сніг в сирий город,
Наче бджоли зароїться на землі сільський народ;
Зразу тра′ктори гуркочуть спозаранку й до темна′
Починається щорічна супер-пупер метушня!
Там – зорати, тут – скопати, потім – сіяти, садить!
Без роботи люд вкраїнський й дня не може щоб прожить.
Буряки, капуста, морква! В полі всі: «і млад і стар»
Ки′да в ямочки картоплю півтора′річний Назар!
Кукурудзу і квасолю висівали до зірок,
Тричі їли на обніжку сало й кислий огірок.
Не забули й гарбузо′ві посаджати у ямки′,
Щоб по осені насіння натоптати в клумаки;
За віконцем хуртовина буде стежки замітать,
А родина на черіні ко′тру торбу догризать!
І дивитися тим часом серіал на СТБ,
Як Іглесіас Фернандес чуб Родрігесу скубе!
Посадили, обробили...Аж від серця відлягло!
Аж зненацька короладський пообідать жук зайшов...
Знов усі заметушились, гостя втришия′ женуть;
В хвіст і в гриву! В хвіст і гриву! Проводжають в дальню путь!
Ось і осінь. В кленах – просідь. На городі – урожай.
Не дарма всю весну й літо з лоба піт струмком стікав.
Гарну бульбочку дородну любо в рученьках тримать,
Бурячок червонобокий буде в борщику шкварчать;
А огрядная капуста так гляди і репне вмить,
Посеред городу купа моркви на мішку лежить!
Праці вкладено багато і недоспаних ночей,
Але Урожай багатий - милування для очей!