Мир

Роман Михайлович


Буває, інколи, закривши очі,
В моїх обіймах твоє серденько тріпоче,
Буває, інколи прокинись серед ночі,
Мов немовля, що паоцілунок мами хоче.

Буває, інколи... Та все в житті буває,
Багато, що у ньому ми втрачаєми,
Буваэ, що кохання не минає,
А інколи і друзів забувають.

Буває, інколи і боляче буває,
Коли вуста чужі про тебе нагадають,
Її рука мою примушено тримає,
Душа ж мовчить - свою співає...

Буває, інколи і радісно буває,
Коли про нас з тобою я згадаю,
Як ми у місті вечір залишаєм,
Та час настав і ти пішла - тебе немає.


Рубрика: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]