Долонь знайди долонь,
сльозинка до сльози,
без права на вогонь
залишили часи.
Де посмішка, мов блік,
мов спалах у пітьмі,
шукатиму її
у чорно-білім сні.
Я бачу лише в снах,
як зріє виноград,
і як твоя рука
з моєю заграва.
Вуста знайдіть вуста,
про більше мріять зась,
пульсуючі слова
занурюють в екстаз,
під скрипки тихий спів
і гомін між гілля,
проносяться повз нас
чиїсь сумні життя.
Притисну до грудей
тебе й прошепочу,
що відтепер ніколи
не лишу саму.