Ще трохи нам дозволено любити,
Ще трохи жити на одній планеті
І щастя одного на двох просити,
Під небом зоряним в однім наметі.
А ми з тобою, наче як ті діти!
(Ти ж бачив безтурботних дітлахів?)
Нам трохи ще дозволено радіти,
Дивитися на море на птахів...
А далі... Що там далі з нами буде?
Нам треба зовсім трохи, зовсім мало...
Та вірю, щастя кожен з нас здобуде,
Ще поки є, ще поки нас не стало.