«ТВОЙ ГОЛОС»

Пробач мені, що досі маю сумнів
Про існування десь твоє земне
Люблю тебе, не помічаю буднів
Жду, день коли без тебе промайне.

Благаю, зглянься, проблески зневіри
Мене на шмаття, наче кат, деруть
Все навкруги якесь рожево-сіре,
Неначе поруч ти, але ж не тут.

Прости, що інколи у інші очі
Дивлюся я, шукаючи тебе,
Боятися уже немає мочі,
Що не туди серденько заведе.

Не ображайся на мою утому –
Це тільки маска для облич чужих,
Чекатиму тебе років мільйони
І присвячу тобі, коханий, їх!

Другие стихи из категории «Стихи о любви»