Надежда.

Кожен день одне і те ж,
Телебачення крутить,
Що ти, доле нам несеш,
За що світ цей блудить?

За що кров невинна ллється?
В кого запитати?
Не одна ще стрепенеться,
Знедолена мати.

Гірко, гірко заридає,
За що таке горе?
За що дитина помирає?
За що, святий Боже?

Мусульмани, католики та християни,
Усі живі люди,
За що гинуть знедолені,
Доки ж біда буде?

Скільки треба цій людині,
На білому світі,
Щоб був лад завжди в родині,
І здорові діти.

Того мало, дай вбивати,
Кров невинну лити,
Людські сльози проливати,
Планету губити.

Другие стихи из категории «Стихи про отечество»