***

сиджу
самотою відвертою,
неприкритою,
дбало причесаною,
джерельно вмитою,
перед душею,
навстіж одкритою,
моєї теплої
валькИрної пічки –
як пломінець
поминальної свічки,
тихенько і затишно сяю:
я
про тебе не думаю;
я про тебе
нічого не знаю.
…як плач рясний,
голосний,
поволі стихаю.
я тебе
НЕ
чекаю.

тЯгою
попіл сідий
ледве помітно
колише –
пічка рівно
багряно дише:
в серці
і в хаті
лАданова
молитовна тиша.
…жар сосновий
відтінками синіми
грає.
я тебе не боюсь.
я тебе не чекаю.

відреготав
і відгув
нищівний огонь:
Бог нас
надалі
боронь.

…а десь далеко,
у місті великому
многолюдному,
многоликому
ти –
острівцем усамітненим
серед хвиль суєти,
Янголом милим
готичнотілим –
сяй і світи.
лети!
лебедю білий,
лети…
лети…

Другие стихи из категории «Лирические стихи»