Верболози з вікном тихо шелестіли,
З тобою в парі ми про щастя мріяти любили,
Тихо місяць плив над нами,
Ти заворожив мою душу своїми словами.
Я повірила в кохання, у твою любов,
Я не знала, що від мене до іншої ти йшов,
А той місяць бачив з неба, знав про нас усе,
Чому не розповів, яка зрада мене уже жде.
Він зрадливо посміхався, зрадливо моргав,
Так, як ти зрадливо клявся, що мене кохав,
Може ти частинку в серце місяця вложив,
Він зірок, а ти дівчат міняти любив.