Наснилась матері війна

Наснилась матері війна,
Вона лишилася одна,
Її сини вже на війні,
Не зрахувати сивини.

Що сипле- сипле у косах,
А очі у гірких сльозах,
Усе, що мала віддала,
Проклята буде та війна.

За що караєш, святий Боже,
На що кровопролиття схоже,
Немов та бойня смерть усюди,
Злі і жорстокі стали люди.

А вона ночей не доспала,
Синів в колисці колисала,
Останню кришечку ділила,
Доля така несправедлива.

Її ріднесенькі синочки,
Мов молодесенькі дубочки,
Відверни, Боже, це прокляття,
Згаси в душах війни багаття.

Поверни синів додому,
Зарадь ти лихові страшному,
Відкрила очі вона ж спить,
Мов сухий лист душа тремтить.

Другие стихи из категории «Стихи про отечество»