«***»

sveta

Щось м´яке і неозоре
Обняло мене за плечі,
Наче синє-синє море,
Наче теплий літній вечір.
Я згадала листопади,
Час, коли кружляє листя
І на землю тихо пада
Під пташині бенефіси;
Золотаві свіжі днини,
Дим солодкий від багаття,
Шурхотіння, шелестіння,
Падаючих стук каштанів;
Я згадала, що кохала
Надто сильно невиправдно,
Бо дароване забрали
Листопади золотаві.