Сказав для мене ти прощай,
Що було ти інколи згадай,
Пішов лиш залишив на снігу слід,
Разом прожитих в парі літ.

- Куди ти йдеш? - я тихо запитала,
- Тебе усі я ці роки кохала,
Та слід той швидко віхола покрила,
Вона холодна і ніколи не любила.

Немов проснулась я від сну,
Синочка за руку беру,
Той дорогоцінний скарб, мою любов,
Від мене він з тобою не пішов.

Любовь в небе лазурном
в высь летит
в этом мире безумном
кружится, притягивает серца к себе словно магнит.

Встретятся две сердца половинки
в надежде что будут вместе всегда
но кружатся в вихре словно мелкие льдинки
как скатившаяся с неба звезда.

Не случайно их так к друг другу манит
судьба читалась точно, как с листа
так сладко любовь и серце их дурманит
как краски на поверхности холста.

Я не вірю не вірю не вірю
Що про тебе я більше не мрію
Що життя повело по дорозі
На якій ми як діточки Божі
Що без бою в щасливій хвилині
Позрікались своєї гордині
І у царстві медових бажань
Ми пізнали дозволену грань
Хай кохає нас небо всевишнє
Наше щастя у світі не лишнє
Хай летять наші мрії від нас
Аж допоки не пройде наш час
П:2012

Ти в коханні клявся щиро пригортав,
Троянди червоні мені дарував,
Я до свого серця ті квіти горнула,
Про те, що колючі я зовсім забула.

Забула про те, що мама говорила,
Сліпа любов буває і зрадлива,
Йшла за тобою стежкою крутою,
Тепер я не маю в серці покою.

Троянди зав`яли колючки лишились,
Люди на мене боком дивились,
Дивились, судили мої кістки мили,
Напевно забули, як колись любили.

Сльози тихенько мама втирала,
Не такого щастя для мене бажала,
За що так зрадив? За що зганьбив?
Сирітку свою за що залишив?

Тепер я доню свою навчаю,
Сліпа любов, я добре це знаю,
Любов сліпа, любов зрадлива,
За що його я полюбила.

Перше кохання, перше чекання,
Палкі поцілунки, палкі пригортання,
Серденько мліє, душа завмирає,
Дівчина вперше в житті кохає.

Любов дівоча, дівочі мрії,
На те кохання такі надії,
Та не судилось здійснитись мріям,
Таким дитячим ще надіям.

В душі дівочій весна майне,
Холодним вітром повійне,
Не те кохання, що чекала,
Не та любов, яку бажала.

Не раз ще буду у снах блукати,
Перше кохання своє шукати,
Роки ідуть, дорослі діти,
Але ті спогади не вбити.

Скрепкой по стеклу
Твой прощальный взгляд
Врядли ты решишь
Повернуть назад

Птицей вдалеке
Робкие мечты
Сердце налегке,
И уже на "Вы"

Кляксой от чернил
Мой кошмарный сон
Ведь сегодня мне
Вновь приснился он.

Солью на губах
Слезы по щекам.
Я свою любовь
Больше не отдам...

Невозможно скрыться от любви!
Сердце режет и давит виски.
Невозможно уйти от разлуки,
когда кровью забрызганы руки.

Не буду я больше к тебе равнодушна,
не буду я больше с тобой проводить
то время, что в сердце так тихо, послушно
мечтает о счастье одном на двоих.

О боже, я хочу его, хочу...
Хочу, чтоб он был мой и лишь со мною
терял сознание в бешеном "люблю"
от страсти, что сгорает между нами.
Хочу любить так бережно, как небо
любя сжигается для звезд.