Стихи о любви

agrytsayuk



Люблю, коли сонце за обрій сідає,
За хатою ліс тихенько дрімає,
Цвіт матіоли за душу бере,
Я з нетерпінням чекаю тебе.

З айстрами тихо собі розмовляю,
Вони розуміють я добре це знаю,
Любисток тихенько зашелестів,
Щось про кохання мені гомонів.

Безсмертник давно вже дрімає,
Про нашу любов він все уже знає,
Гладіолуси ще не дрімають,
Вони нам кохання палкого бажають.

Жоржини з трояндами щось розмовляють,
Вони нам лиш щастя з тобою бажають,
Барвінок хрещатий до ніг припадає,
Наше весілля давно він чекає.

Квітку я кожну до себе горну,
Тебе усім серцем коханий люблю,
Ти скоро прийдеш я добре це знаю,
І я з нетерпінням цю зустріч чекаю.

Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



В небі ясно-ясно засіяли зорі,
Мати своїй доні бажала лиш долі,
В молоці купала, любистком вмивала,
Довгу русу косу ніжно заплітала.

Час прийшов для доні щиро полюбити,
Хотіла у парі з милим вік прожити,
Але доля плани на те свої мала,
Ненароком мати про любов ту взнала.

Ненька не хотіла того зрозуміти,
Як же могла дочка сироту любити,
Не для нього вона її вберігала,
Багатства для дочки мати забажала.

Не спала ночами все думку гадала,
Поки лиха дочці сама не наслала,
З вдівцем одружити дочку захотіла,
Слухати нікого більше на хотіла.

Дзвони задзвонили в церкві у неділю,
Мати була рада отому весіллю,
Тільки наречена вся була в сльозах,
Свічечка тремтіла у її руках.

Як священик згоду в дівчини спитав,
Непритомний хлопець під ноги упав,
Дівчина зірвала з голови фату,
Ніжно пригорнула до себе сироту.

Боже ти, мій Боже, що мати зробила,
Невже нас навіки любий розлучила,
Хлопець той підвівся на коліна став,
Він дівочі сльози ніжно цілував.

Вони воркували, немов голуб’ята ,
Невже їхня доля навіки проклята?
Невже мати доню марно вберігала,
Щоб руками своїми щастя відібрала?

Вони поклонились низько до землі,
- Благослови нас мамо ми діти твої,
Невже будеш мамо ти спокійно спати,
Коли донька буде сльози проливати?

У матері серце в ту мить заболіло,
Воно своїй доньці лиха не хотіло,
Знову в церкві дзвони голосно дзвеніли,
Закохану пару всі благословили.

Тэги: , ,
Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



До долу впала троянда біла,
Чому я стала тобі не мила,
Чому зганьбив мою любов,
Чому до іншої пішов?

Немов на крилах весь час літала,
Так щиро вірно тебе кохала,
Кохала очі твої блакитні,
Такі ласкаві, такі привітні.

Були слова твої медові,
Ночі до ранку такі казкові,
Мов Попелюшка в вальсі кружляла,
Не того принца доля послала.

За лихої казки принц той був,
Дуже швидко про все забув,
Впала до долу троянда біла,
Час промайнув я розлюбила.

Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

Blade of Grass


Підставила обличчя, щоб теплий дощ поцілував.
Розплела русу косу, щоб вітер із волоссям грав.
Закрила сині очі, щоб смуток заховати.
Я так і не змогла про все тобі сказати.

Та й ти б не зміг все до кінця дослухать...

Щоночі в сни мої приходить один знайомий чоловік.
І як би я не намагалась, забуть його навік,
І як би сильно не молила Бога із серця вирвати чуття.
Намарно. Нема мені з дороги цієї вороття.

Тепер не маю права прощення в тебе я благать...

Ти маєш знати лиш, що з ним своє життя не поєднаю.
Ні, не про це щовечора у долі я благаю.
Лиш інколи торкнутися його сурового обличчя.
Що відчуваю я до нього? Одні лиш протиріччя.

І за його отруйний поцілунок пів світу я б могла віддать...

Тэги: , ,
Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

Ksenia


Ты говоришь мне столько нежных слов,
Я отвечаю: «Я всегда с тобой».
Но не разрушим мы судьбы оков
Чтоб не нарушить близких нам покой.

Ты говоришь: «Не плач, любимая моя!»
И я не плачу, мой хороший, я держусь.
Но очень больно понимать, что нам нельзя
Ни вместе быть, ни заглушить потери грусть.

И пусть бы сердце разорвалось от тоски,
И вырвалась из тёмных стен душа.
Свободной птицей через море и пески,
Чтоб на руках твоих забыться, не дыша.

Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



Ромашок білих нарвала в полі,
Запитати правду я хочу в долі,
Білі пелюстки рахую, відриваю,
Любить, не любить в ромашки питаю.

Скажи мені рідна благаю тебе,
Яка мене доля в майбутньому жде,
Його я всією душею кохаю,
Чи правду він каже того я не знаю.

Він пестить, голубить, мене пригортає,
Та чомусь мою душу сум огортає,
Вже сукню весільну собі я пошила,
Неначе у всьому така я щаслива.

Зрадливою доля дівоча буває,
Ромашка про неї всю правду знає,
По росах раненько в полі ступаю,
До серця ромашку ніжно пригортаю.

Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



Зацвіла калина
В лузі на долині
І згадала дівчина
Про ті дні щасливі.

Як кохала вірно
Хлопця молодого,
А забрали в військо
Забула про нього.

Забула ті ночі
Те палке кохання,
Такі стали тяжкі
Місяці чекання.

А солдат той вірив
Щиро сподівався,
Щирі листи писав
У коханні клявся.

Він не знав, що зрада
На нього чекає,
Він не знав, що дівчина
Іншого кохає.

А той цвіт у лузі
Такий білий-білий
Нагадав ті дні весняні
Зрадливій дівчині.

Тэги: , ,
Категория: Стихи о любви

VN:F [1.9.22_1171]