Я вже багато літ не бачу снів…

Luxoriant


Я вже багато літ не бачу снів,
Лише перерви між уроками життя.
На жаль, лиш зараз те я зрозумів,
Що всі гріхи ведуть до забуття.

Мені нема ні каяття, ні молеб.
Мені прощення вже не заслужить,
Але своєї ще не скінчив долі,
О рими, ви ж синам допоможіть!

Сликаю, як останні краплі воску,
Зівсюду муз. То хай сюди летять!
Бо ж мудрості хоч крапельку, хоч тріску
З собою на той світ ні за чим брать.


VN:F [1.9.22_1171]

Другие стихи из категории «Философские стихи»