смешные стихи

Если хочешь бутерброд,
Посмотри на свой живот.
Коль его совсем не видно,
То добавь ещё повидло.


VN:F [1.9.22_1171]

Пусть скажут мне,
Ушли все поезда,
И поздно уж от жизни ждать чего-то...
А Я отвечу - это ерунда!!!
Ещё есть корабли и самолёты!


VN:F [1.9.22_1171]

Муж, накануне, бережно, красиво,
В машину вещи для рыбалки уложил:
Колоду карт, вино, презервативы...
Вот только, сволочь, удочки забыл...


VN:F [1.9.22_1171]

Долго над ней мужики издевались.
Били лопатой, зубами кусали,
К горлу подставили ржавую вилку
Всё-же открыли пивную бутылку!


VN:F [1.9.22_1171]

Бывает, проснешься как птица,
Крылатой пружиной на взводе.
И хочется жить и трудиться,
Но к завтраку это проходит.


VN:F [1.9.22_1171]

"Ты прекрасна, спору нет!
Вот цветы, с тебя минет."
"Вот спасибо, классный фикус!
Но сначала - кунилингус"


VN:F [1.9.22_1171]

Что бы муж, идя с работы,
Не задерживался где-то,
Утром прояви заботу,
Приготовь омлет с... минетом.
Потому, что сытый кот,
На охоту не пойдёт...


VN:F [1.9.22_1171]

ЛАБАДУН


светится фонарик
на моем пути
сквозь метель шагаю -
нелегко идти

подпирает столбик
хилый обдолбос
видно его плющит
или передоз

подхожу поближе -
светится фонарь
никого не вижу..
озорник февраль!


VN:F [1.9.22_1171]

agrytsayuk



Виражає чоловіка вірна дружина,
Той шепоче їй на вухо ти моя єдина.
Як зароблю грошенят будемо панувати,
А ти мене за те будеш щиро пригортати.

Чужина є чужина, що тут говорити,
Треба добре працювати, щоб щось заробити.
На квартиру прийняла вдовиця кирпата,
Та напевно, то була та година клята.

Все не зводить оченят вона з Василя,
Де не ступить тут поруч вже вона.
Заглядає мило в очі та щебече щиро,
В Василя у грудях раптом защеміло.

Давно з дому, що казати, а нечиста сила,
Кров у жилах зупиняє, де ще та дружина?
Совість мучить, як тут бути,
Що йому робити?

На горище поліз спати може все минеться,
Та не так було, як хоче, біс, то поруч треться.
Погукала серед ночі вдовиця кирпата,
Кинувсь з гори, мов орел той, та драбина клята.

Не потрапив на драбину та гунув додолу,
Везуть друзі чоловіка для жінки додому.
Не дихнути болить в грудях,
Що сказати жінці, людям?

А дружина все вуркоче,
Зазирає щиро в очі.
Василь славну байку склав,
Дах для боса майстрував.

Та поїхала драбина,
Була б вона сиротина.
Та на щастя і на диво,
Лише ребра потрощило.

Під очима синяки,
Довірливі ж ці жінки.
Нема грошей та біс тому,
Повернувсь живий додому.


VN:F [1.9.22_1171]

Слоненятко бігло, впало
Розтовкло собі Є..ло
Встало з полу ,обтряхнулось,
Потім знову нає...лось.
Встало знову, розміялось,
І од радості усралось.


VN:F [1.9.22_1171]